Гіпоксія – це стан організму, при якому він не отримує достатню кількість кисню.  Кисневе голодування відбувається в разі недостатнього надходження кисню в організм або порушення порядку утилізації вуглекислого газу через окислення. Гіпоксія часто виникає в життєво важливих органах, внаслідок чого можуть розвиватися незворотні зміни в організмі пацієнтів. Важка гіпоксія може привести до повної нестачі кисню – асфіксії.
Гіпоксія може виникати на різних рівнях. Цей патологічний стан призводить до порушення функції органів, загибелі їх клітин. Лікування кисневої недостатності проводять, виходячи з її причини.

 

В медичній класифікації існує два основних види гіпоксії:

  1. Екзогенна (або ж гіпоксична) – розвивається через брак кисню в навколишньому середовищі. Вона поділяється на два види: гіпобаричну та нормобаричну гіпоксії. Гіпобарична гіпоксія виникає в умовах низького атмосферного тиску – наприклад, в умовах високогір’я чи під час польоту без додаткового забезпечення киснем. Нормобарична гіпоксія може виникати при низькому вмісті кисню в повітрі з нормальним атмосферним тиском (наприклад, через недостатню провітрюваність приміщення).
  2. Ендогенна гіпоксія – виникає через наявність в організмі людини патологічних станів. Вона у свою чергу теж поділяється на декілька різних видів – залежно від органу чи системи організму, який від неї страждає, або ж залежно від фактору, що став причиною розвитку захворювання:
  • легенева гіпоксія (також її називають респіраторна або дихальна) – розвивається при захворюваннях органів дихання (таких як бронхіти, легенева гіпертензія, будь-які патології легень і т.д.), коли утруднюється проникнення кисню з повітря в кров;
  • серцево-судинна (циркуляторна) гіпоксія є наслідком порушення роботи серцево-судинної системи, в результаті якої з’являється недостатність кровообігу.
  • гемічна (кров’яна) гіпоксія буває двох видів: анемічна, котра виникає при зниженні вмісту кисню в крові внаслідок анемії (анемія – це стан, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові), та обумовлена інактивацією гемоглобіну;
  • тканинна (гістотоксична) гіпоксія виникає при отруєннях деякими отрутами, при авітамінозах і при деяких видах гормональної недостатності і являє собою порушення в системі утилізації кисню;
  • субстратна гіпоксія  розвивається в умовах нормального постачання кисню до тканин, коли наявний дефіцит основних поживних речовин, які піддаються кисневому окисленню. Субстратна гіпоксія може розвиватися при голодуванні, при цукровому діабеті та інших станах, коли в клітинах немає достатньої кількості глюкози і жирних кислот;
  • перевантажувальна гіпоксія – виникає коли при напруженій діяльності органи або тканини споживають більше кисню, ніж до них встигає надходити (наприклад, при надто інтенсивному фізичному навантаженні);
  • змішана гіпоксія – коли у хворого спостерігаються симптоми двох або більше видів гіпоксії. Поєднання різних типів гіпоксії можливо, зокрема, при шоку, отруєнні бойовими отруйними речовинами, захворюваннях серця, при коматозних станах та при деяких інших обставинах.

При будь-якому гіпоксичному стані організм намагається захиститись, вирівняти втрати кисню та не допустити гострого кисневого голодування. Ось які зміни почергово відбуваються в організмі під час гіпоксії:
1) Збільшення частоти дихання, для посилення надходження кисню до легень і його подальшого проникнення у кров. Спочатку дихання часте і глибоке, однак у міру виснаження дихального центру стає нечастим і поверхневим.

2) Збільшення частоти серцевих скорочень, підвищення артеріального тиску. Організм, який відчуває кисневий голод, намагається «роздати» якомога більше кисню в тканини.

3) Викид депонованої крові в кровотік і посилене утворення еритроцитів – для збільшення кількості переносників кисню.

4) Уповільнення функціонування деяких тканин, органів і систем, з метою зменшення споживання кисню.

5) Перехід на альтернативні джерела отримання енергії. Оскільки кисню для повного забезпечення енергетичних потреб організму не вистачає, організм запускає механізм захисту, який називається гліколіз. Він полягає у розщепленні вуглеводів без участі кисню. Однак зворотною стороною цього процесу стає накопичення небажаних продуктів – таких як молочна кислота, а також ацидоз (зсув кислотно-лужного балансу). В умовах ацидозу починає проявлятися вся тяжкість гіпоксії. Порушується мікроциркуляція в тканинах, стає неефективним дихання і кровообіг і в кінцевому підсумку настає повне виснаження резервів і зупинка дихання і кровообігу, тобто смерть.

Більше новин